Якщо ви коли-небудь замислювалися, чому одні люди досягають вражаючих результатів у зниженні ваги на таких препаратах, як Ozempic або Mounjaro, тоді як інші важко бачать хоч якісь зміни, відповідь може бути закладена у вашій ДНК.
Масштабне дослідження, нещодавно опубліковане в журналі Nature, показує, що генетичні варіації відіграють ключову роль у тому, наскільки ефективно працюють препарати групи GLP-1 і наскільки сильний дискомфорт (наприклад, нудоту) може відчувати пацієнт.
Генетичний креслення зниження ваги
Дослідники з компанії 23andMe провели широке дослідження за участю майже 28 000 осіб, які зараз приймають препарати GLP-1 (включаючи семаглутид і тирзепатид). Результати виявили найважливіший зв’язок між специфічними генами та результатами лікування:
- Ген GLP1R: Цей ген відповідає за створення рецептора, на який впливають дані препарати для регулювання апетиту та рівня цукру в крові. Дослідники виявили конкретний варіант (rs10305420 ), який безпосередньо пов’язаний із підвищеною ефективністю.
- Вимірний ефект: Люди, які є носіями цього варіанту, втрачали приблизно на 1,67 фунта (близько 760 г) більше на кожну копію алеля порівняно з тими, хто його не має.
- Підтвердження даних: Результати були успішно відтворені на окремій групі з більш ніж 4800 учасників програми All of Us, що підтверджує достовірність цього генетичного зв’язку.
Це відкриття допомагає пояснити, чому ефективність залежить від етнічної приналежності. У дослідженні наголошується, що даний варіант найчастіше зустрічається у вихідців з Європи (40%) та Близького Сходу (38%), тоді як у людей африканського походження (7%) він зустрічається значно рідше.
Зв’язок між ефективністю та побічними ефектами
Одним із найбільш вражаючих відкриттів дослідження стало те, що ті ж генетичні маркери, які сприяють зниженню ваги, можуть провокувати побічні ефекти.
Багатьом нудота і блювота стають головними перешкодами початку прийому цих ліків. Дослідження передбачає, що це побічні ефекти — непросто випадковий дискомфорт, а біологічно зумовлена реакція взаємодія препарату з організмом.
«Подвійний удар» для користувачів тирзепатиду
У дослідженні було виділено специфічний ризик для користувачів тирзепатиду (Mounjaro/Zepbound), який є подвійним агоністом, що впливає одночасно на рецептори GLP-1 і GIP.
* Варіант у гені GIPR був пов’язаний із підвищеним ризиком виникнення блювоти.
* Пацієнти, що мають варіанти і в генах GLP1R, і GIPR, стикалися зі збільшенням ймовірності блювоти в 14,8 разів у порівнянні з тими, у кого таких варіантів немає.
Крім генетики: що ще впливає на результат?
Хоча генетика є найважливішим чинником, вона єдина змінна. Дослідники виявили, що на негенетичні фактори припадає близько 21% варіативності у зниженні ваги. У поєднанні з генетичними даними ці фактори пояснюють приблизно 25% загальної різниці в тому, як люди реагують на препарати.
Основні виявлені негенетичні фактори включають:
– Біологічна стать: У жінок спостерігалося дещо значніше зниження ІМТ (12,2%) порівняно з чоловіками (10,0%).
– Тип препарату: Користувачі тирзепатиду загалом втрачали більше ваги, ніж користувачі семаглутиду, за аналогічні періоди часу.
– Стан здоров’я: Люди з цукровим діабетом 2 типу втрачали вагу трохи повільніше (приблизно на 2,87 процентних пункти менше), ніж люди без цього захворювання.
– Дозування та тривалість: Кількість препарату, що приймається, та тривалість курсу залишаються критично важливими факторами.
Майбутнє: на шляху до прецизійної медицини ожиріння
Це дослідження наближає нас до ери фармакогенетики розділу медицини, в якому лікарі використовують генетичний профіль пацієнта, щоб передбачити реакцію на ліки ще до того, як буде виписаний рецепт.
Хоча генетичне тестування для визначення відповіді на GLP-1 ще не застосовується у широкій клінічній практиці, це дослідження служить дорожньою картою на майбутнє. Зрештою, замість підходу «одне рішення для всіх», медичні робителі зможуть підбирати лікування, виходячи з унікальної біології людини, вибираючи конкретний препарат та дозування, які максимально сприяють зниженню ваги при мінімальному дискомфорті з боку шлунково-кишкового тракту.
Сутність справи: Індивідуальні реакції на препарати GLP-1 не випадкові; на них глибоко впливає складна взаємодія генетики, етнічного походження та способу життя. Це дослідження є значним кроком по дорозі до персоналізованого лікування ожиріння.
